Чоловік у військовій формі обіймає маленького хлопчика на площі в Запоріжжі.
Вони стоять наче приклеєні один до одного, поширюючи навколо себе атмосферу любові та турботи.
Чоловіка звуть Сергій, йому 44 роки. Хлопчика - Марк. Йому п'ять.
У Сергія були вагомі причини піти в армію.
Він родом із нині окупованого міста Луганської області.
Ще одна причина - його сім'я і майбутнє його дитини.
«Ми боремося за наше майбутнє, те, що зараз відбувається, дуже боляче», — каже він.
П'ятирічний Марк усміхається і не може перестати обіймати тата.
«Так, я за ним сумував, але тепер він повернувся з війни!»
Марк не розуміє, що Сергій прийшов лише на кілька годин і збирається йти на чергування.
«Скільки разів ви змогли відвідати свою родину після того, як пішли в армію»?
«Це другий», каже Сергій.
«Коли буде наступний?»
«Навіть не знаю, чи буде наступний раз», — каже він, з любов’ю дивлячись на свого хлопчика.
«Сподіваюся скоро, після перемоги», - додає він.
