Сергій ПАНАЩУК
27-річний “Кіт” служить у Збройних Силах України вісім років. Повномасштабна агресія Росії застала його у Маріуполі. Навіть після ампутації, на милицях він тримав автомат та обороняв місто аж до поки він та інші захисники Маріуполя не отримали наказ скласти зброю та “евакуюватися в тил ворога”.
“Ми розуміли, що це означає просто здатися в полон. Нас обшукали, завантажили в автобуси та відправили до Оленівки. В полоні я пробув 43 дні до 29 червня. Там були допити, фізичні та моральні знущання. Особисто мене били тільки один раз, більше “давили” морально. Офіцери ФСБ нас боялись, вони не могли дивитися нам в очі”, каже морпіх.
Поранення “Кіт” отримав після того, як вирішив перевірити стан машини, якою він з побратимами розвозив гуманітарну допомогу для породіль після артобстрілу, що ховалися від обстрілів у бункерах.
“Надо мною висів дрон. Мабуть, висів дуже високо, бо його не було не чути, не видно. Граната, яку він скинув впала у пів метрі від мене. Ногу відірвало одразу. Я зміг дістати турнікет та перетягнути артерії. За 15 хвилин мене доставили в лікарню. Там сказали, що один з уламків пробив легеню, а після звільнення з полону в Запорізькій лікарні зробили КТ та побачили, що уламок застряг в серці, у перикарді. Там його дістали. Я чотири місяці ходив з уламком в серці та не відчував його”
“Кіт” пройшов довгий шлях до реабілітації. П’ять місяців він буквально жив в лікарнях. Попри все морпіх продовжує нести службу в ЗСУ та хоче стати інструктором, щоб тренувати молодих бійців та передавати їм свій бойовий досвід.
